Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже приємно зустрітися ще з одним гарним українським автором на цьому сайті. Хочеться щоб ви продовжували ділитися своєю щирою поезією з нами і надалі.
Прощание - Татьяна Вяткина Это песня. Написана после того, как одна семья, оцень значимая для меня и моих друзей, уехала из нашего города. Один из моих друзей (он еще не покаялся (я думаю, это видно из текста)) очень переживал, ушел, как говорится, "в себя". Я попыталась передать его переживания... Но однако тут есть и позитив - это видно в последнем четверостишьи. Он - основной. Действительно, ведь как часто мы не ценим тех, кто с нами рядом...
Поэзия : Что за рай ... - Николай Зимин Любите ,пока сердце стучит и вы любите и хотите быть любимыми . Ведь , жизнь так коротка...
Одного лишь жаль , что мчатся быстро
Годы жизни . Нам их не вернуть .
Что за рай любить тебя так часто .
Что за ад - забыться и уснуть .
